Помовчи. Іде розпад молекул. Гниє чиясь кішка. А всі навколо посміхаються. Вона попала під колеса, розчавлена гумою, що понесла її частинки у своїх протекторах далі по дорозі. Цією кішкою наповнюється все місто. Радіохвилі повідомляють про цю „неприємність”, діджеї з одвічною посмішкою розказують подробиці події, теленовини кожні 5 хвилин показують кадри з місця катастрофи, „свинюки” в погонах розшукують злочинця. А всім смішно. Це була їх улюблена кішка. Але це ж лише кішка. Завжди можна знайти нову. А ще зняти три бразильські серіали, написати десяток-другий романів, чотири документальні фільми, поставити по пам’ятнику на кожній площі, та зробити цей день траурним. Чому б ні?